Українська рада зброярів спільно з CORE Team представила дослідження про кадрову ситуацію та рівень зарплат в українській оборонній індустрії. Опитування 27 компаній-виробників показало: сектор активно масштабується, 100% опитаних компаній планують наймати нових людей у найближчі 6-12 місяців, однак головним обмеженням для зростання залишається дефіцит підготовлених інженерних і технічних кадрів.

У вибірку увійшли українські виробники у сферах наземних роботизованих систем, БпЛА, dual-use рішень, електроніки, комплектуючих, miltech software, РЕБ та суміжних напрямів.

За результатами опитування, 74% компаній збільшили чисельність команд щонайменше на чверть за останній рік. Майже половина респондентів зросла більш ніж на 50%. Жодна компанія у вибірці не планує заморожувати найм: 48% очікують суттєвого розширення, ще 52% – помірного.

«Українська оборонна індустрія вже не є вузькою нішою. Це окремий ринок праці, який одночасно потребує інженерів, виробничих фахівців, закупівельників, проєктних менеджерів, спеціалістів із якості, експорту та партнерств. Сектор росте швидко, але його подальше масштабування залежить від того, чи зможемо ми системно готувати людей під реальні потреби виробництва», – зазначив СEO Ради зброярів Ігор Федірко.

Найактивніше компанії шукають інженерів-конструкторів. Про такий найм повідомили 67% респондентів. На другому місці – виробничий персонал і збиральники, яких наймають 56% компаній. Також високий попит є на інженерів з електроніки, інженерів вбудованих систем, розробників програмного забезпечення, проєктних і продуктових менеджерів.

Найскладніше компаніям закривати інженерні позиції. По 48% респондентів назвали дефіцитними інженерів-конструкторів та інженерів з електроніки. Також серед складних для найму позицій – розробники програмного забезпечення, інженери вбудованих систем, оператори верстатів із числовим програмним керуванням (CNC), технічні спеціалісти, фахівці із закупівель і постачання, а також фахівці з контролю якості.

Ключова причина проблем із наймом – не лише зарплати. 44% компаній назвали головним бар’єром нестачу кандидатів із потрібною кваліфікацією, ще 33% — високу конкуренцію між компаніями за одне й те саме обмежене коло фахівців. Медіанний термін закриття технічної вакансії становить 1–2 місяці, а близько 30% таких вакансій закриваються понад два місяці.

Окремий висновок дослідження стосується зарплат. 89% компаній переглядали зарплати за останній рік: повністю або для окремих ролей. Найтиповіше підвищення становило 10-20%. Водночас це не розв’язало проблему найму: жодна компанія не зазначила, що після перегляду зарплат наймати стало суттєво легше.

Дослідження також спростовує спрощене уявлення, що оборонна індустрія завжди платить більше за ринок. 42% компаній повідомили, що платять на рівні або нижче за інші сектори. Зарплатна премія є, але вона вибіркова і концентрується переважно в дефіцитних нішах: інженерія вбудованих систем, електроніка, радіочастотні технології, РЕБ, авіоніка, апаратна інженерія та окремі ролі у сфері закупівель і постачання.

Важливим фактором конкуренції за людей залишається бронювання. 74% компаній використовують його як бенефіт. Для частини кандидатів це не менш важливий фактор, ніж рівень доходу.

«Ринок уже перейшов від етапу швидкого аварійного зростання до більш структурованого масштабування. Компаніям потрібні не лише окремі сильні інженери, а цілі команди: дослідження і розробки, виробництво, тестування, контроль якості, закупівлі, експорт, юридичний і регуляторний супровід. Це означає, що кадрова політика для оборонної індустрії має бути такою ж системною, як і промислова політика», – йдеться у висновках дослідження.

Серед головних потреб ринку на найближчі 1-2 роки компанії назвали більше інженерів та більшу передбачуваність замовлень. Обидва фактори отримали по 56% згадок. Це свідчить, що кадрова проблема напряму пов’язана з контрактною стабільністю: без прогнозованого попиту компаніям складніше планувати найм, утримувати людей і вкладатися у навчання.

Також 48% компаній вважають необхідною кращу взаємодію з університетами, а 41% – більше програм перепідготовки. Сектор дедалі частіше змушений не просто конкурувати за готових спеціалістів, а вирощувати кадри всередині компаній або залучати людей із суміжних галузей. Найбільшими донорами кадрів для оборонної індустрії є машинобудування і промисловість, звідки приходять кандидати до 59% компаній, а також ІТ, яке назвали 44% респондентів.

«Те, що ми сьогодні бачимо в Україні, західна оборонна індустрія зустріне на горизонті трьох-п'яти років: 100% компаній планують розширюватись, а інженерів під ці плани просто немає в ринку. Рекрутинг свою межу вичерпав. Перевагу матимуть ті, хто вже зараз будує власні пайплайни — через партнерства з вишами, перекваліфікацію з суміжних галузей, внутрішні академії. Це більше не HR-задача, а складова промислової оборонної спроможності» — Анна Король, CEO та засновниця CORE Team.

Ключові цифри дослідження

• 74% компаній зросли щонайменше на 25% за останній рік.

• 100% компаній планують найм у найближчі 6–12 місяців.

• 25 із 27 компаній мають відкриті вакансії вже зараз.

• 89% компаній переглядали зарплати за останній рік.

• 48% компаній називають інженерів-конструкторів та інженерів з електроніки найскладнішими для найму ролями.

• 74% компаній використовують бронювання як бенефіт.

• 56% компаній називають більшу кількість інженерів і передбачуваність замовлень головними потребами ринку.

Дослідження описує насамперед швидкозростаючий виробничий і технологічний сегмент української оборонної індустрії. Його результати не є повною картиною всього ОПК, але дають важливий зріз того, як формується новий ринок праці в українському секторі оборонних технологій. Йдеться про сектор, де кадровий попит зростає разом із виробництвом, технологічною складністю, міжнародною кооперацією та потребою у стабільному масштабуванні.